- обезглавлений
- —————————————————————————————обезгла́вленийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
обезглавлений — а, е, книжн. Дієприкм. пас. мин. ч. до обезглавити. || обезгла/влено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
обезглавлений — [обеизгла/ўлеинией] м. (на) ному / н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
безголовий — а, е. 1) Який не має голови. || Якому відтято голову; обезглавлений. 2) перен. Дурний, дурноголовий … Український тлумачний словник
обез... — Складні слова з двома префіксами: о + без + корінь слова, що надають словам значення частинної або повної відсутності чогось, напр.: обезболений, обезболити, обезболюваня, обезболювати, обезболюючий, обезвладніти, обезвладнюючий, обезводнити,… … Словник лемківскої говірки